Дитячий медіатор

Шкільна служба розв’язання конфліктів.
Медіатори закладу

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 1580722047_avatisyan-832x1024-1.jpg

Шкільна служба порозуміння (ШСП) – це команда підготованих старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики – медіацію, коло прийняття рішень, – і працюють над формуванням безпечної атмосфери в навчальному закладі.

Метою діяльності служби порозуміння у закладі освіти є сприяння вирішенню конфліктів мирним шляхом, розбудові миру, протидії насильству та жорстокому поводженню з дітьми, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, до дискримінації за будь-якими ознаками.

Завданнями служби порозуміння можуть бути:

• допомога сторонам конфлікту знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації при застосуванні відновних практик;
• формування вмінь та навичок у учасників/учасниць освітнього процесу вирішувати конфлікти ненасильницьким мирним шляхом;
• профілактика насильства та жорстокого поводження в освітньому середовищі;
• сприяння налагодженню позитивних стосунків між учасниками/учасницями освітнього процесу;
• сприяння зниженню конфліктності та правопорушень у закладі освіти;
• сприяння формуванню культури миру в учнівських колективах та закладі в цілому;
• інформування учасників/учасниць освітнього процесу про принципи та цінності відновних практик тощо.

Принципи роботи ШСП:
Перевага цінностей медіації. Усі мають розуміти, що деякі речі обов’язкові, статичні та непорушні. Зокрема, добровільність участі, рівні права сторін, нейтральність медіатора/медіаторки, конфіденційність процесу, розподіл відповідальності за рішення.

Самостійність. Служба порозуміння має особливий статус, оскільки складається із волонтерів. Автономність доволі відносна та розповсюджується на вибір форм і методів роботи, на способи поширення інформації, організацію процесу медіації, постановку цілей.

Відкритість. Будь-хто з учасників/учасниць освітнього процесу може звернутися до служби порозуміння.

Розвиток. У служби порозуміння має бути постійний професійний супровід, який забезпечує безперервне навчання та супервізії. А сама служба завжди лишається гнучкою й готовою до змін.

Конфлікт – це потенціал для особистісного росту та розвитку відносин.Конфлікт— це не обов’язково сварка чи спалах агресії, це неминуче протистояння інтересів. Воно може виникнути і серед друзів, і розумне розв’язання не порушить атмосферу безпеки та довіри. Тож учнів необхідно вчити керувати конфліктами.

Діяльність ШСП базується на принципах відновного підходу:


Відновний підхід – це: • системний підхід до вирішення конфліктних ситуацій, який передбачає відновлення порушених конфліктом соціально-психологічного стану, зв’язків та відносин у житті його учасників/учасниць та їхнього соціального оточення; виправлення спричиненої конфліктом шкоди;

• теоретичне підґрунтя відновних практик – це поєднання цінностей, на яких базується практика; принципів, які описують спосіб реалізації цінностей на практиці; методів (практичних інструментів, процедур), які для цього використовуються.

Конфліктна ситуація обговорюється сторонами у присутності нейтральної особи (медіатора/ медіаторки).

Медіатор/медіаторка однолітків – спеціально підготовлений/підготовлена з числа учнів/учениць посередник/посередниця у вирішенні конфліктів, який/яка однаково підтримує обидві сторони та допомагає їм знайти взаємоприйнятне рішення.

Під час обговорення має бути досягнуте порозуміння, знайдені спільні мотиви, потреби, інтереси, емоції, почуття, переживання. Існування спільних рис дозволяє сприйняти колишнього супротивника в якості партнера, що призводить до формування нового, конструктивного погляду на ситуацію. Зрештою, внаслідок спільного пошуку шляхів вирішення конфлікту укладається рішення, повноцінне виконання якого зберігає та відновлює міжособистісні стосунки.

Відновні практики мають потужний соціально-педагогічний потенціал.
Відновлювальна медіація – це процес, у якому медіатор чи медіаторка створює умови для відновлення здатності людей розуміти одне одного і домовлятися про прийнятні для них варіанти вирішення проблем (за потреби – про загладжування заподіяної шкоди), що виникли внаслідок конфліктних або кримінальних ситуацій.

Коло – це багатовіковий спосіб вирішення конфліктів, який у різних формах існує в культурі багатьох народів. Українці теж зберегли у своїй життєдіяльності такі форми культури, в яких сім’я й учасники конфліктної або кримінальної ситуації, звертаючись до традицій примирення в кризові моменти свого життя, спільно вирішують, як змінити ситуацію в інтересах кожної зі сторін з тим, щоб це сприяло реалізації моральних цінностей.


Що дає впровадження відновних практик і служби порозуміння в систему закладу освіти?

Учням та ученицям:

• вміння вирішувати конфлікти мирним шляхом;

• вміння організувати колектив, розвиток лідерських навичок;

• розвиток комунікативних навичок, навичок активного слухання;

• безоціночне, неупереджене ставлення до однолітків;

• зниження рівня конфліктності;

• зниження рівня агресії;

• поліпшення стосунків у групах однолітків;

• зменшення кількості ізольованих учнів/учениць;

• зниження рівня насильства та злочинності;

• зниження кількості проявів булінгу.

Служба порозуміння може допомогти дітям краще зрозуміти одне одного, може вдосконалити навички самостійного вирішення конфліктів, зрештою, дає досвід аналізу власних дій, щоб знати, які з них потенційно конфліктогенні. І, потрапивши у конфліктну ситуацію, не ускладнювати її, а спробувати вирішити. Без застосування насильства, без зайвої агресії, а лише з повагою до себе та інших.

Які етичні вимоги до медіаторів/ медіаторок однолітків?

• Компетентність.

 • Критичне ставлення до себе (оцінка власних можливостей як медіатора/медіаторки).

 • Критичне ставлення до інших.

• Здатність навчати (роз’яснювати сторонам конфлікту про хід процесу медіації тощо).

• Вміння слухати (чути те, що каже людина, і відтворювати основну думку так, аби не загубити конструктивне).

 • Вміння дотримуватися принципу конфіденційності.

 • Вміння дотримуватися принципу неупередженості.

 • Комунікативні навички.

Шановний друже! Якщо ти активний, комунікабельний, доброзичливий та вболіваєш за мирні стосунки між учнями закладу,  запрошуємо тебе до співпраці. Звертайся до практичного психолога та соціального педагога або до шкільних омбудсменів та медіаторів. До зустрічі!